Пероноспороз - Plasmopara helianthi Novot. f. Helianthi

Збудник хвороби нижчий гриб Plasmopara helianthi Novot. f. helianthi

Поширення. Зустрічається в усіх зонах вирощування соняшника,але найбільш поширена в Лісостепу і північній частині Степу. Відмічаються періодичні епіфітотії, при яких рівень ураженості рослин досягає 50-60%, а недобір врожаю - 50%.

Шкідливість хвороби полягає в зниженні схожості ураженого насіння, зрідженості посівів через загибель уражених рослин, зниженні врожаю внаслідок порушення процесів дихання та вуглеводного обміну (в період бутонізації кількість вуглеводів у хворих рослин зменшується в порівнянні зі здоровими).

Ознаки ураження. Хвороба діагностується протягом всієї вегетації рослин - від сходів до повної стиглості і проявляється у двох формах залежно від періоду ураження і фази розвитку соняшника - загального пригнічення (дифузне ураження) і плямистості листя (локальне або місцеве ураження).

Для дифузного ураження характерним є комплекс симптомів, що включає ознаки загального пригнічення рослин. У фази сходів - 3-6 пар листків на сім'ядольних, а особливо на справжніх листках на верхньому боці спостерігаються хлоротичні плями уздовж середньої жилки.

Уражені рослини відстають у рості, мають тонке стебло і дрібні листки. Такі рослини, як правило, гинуть, а якщо досягають фази цвітіння, то на них утворюються дрібні (2- 3 см у діаметрі) кошики без насіння. Після утворення 6-ї пари листків до формування насіння можливе проявлення хвороби у формі карликовості - стебло вкорочене і потовщене внаслідок утворення недорозвинених міжвузлів. На верхньому боці листків помітна кутаста світло-зелена плямистість, що розповсюджується від основи листка вздовж головної і бічних жилок. Іноді на хворій рослині утворюється кошик з насінням, яке несе інфекційне начало і є джерелом розповсюдження хвороби.

Ознаками місцевого (вторинного ураження) є поява на верхньому боці листків зовні здорових, добре розвинених рослин кутастих розпливчастих плям світло-зеленого кольору. Такий тип ураження спостерігається переважно у другій половині вегетації. Можлива також прихована форма хвороби – без явних зовнішніх симптомів, з ураженням тільки підземної частини рослин, що виявляється лише у зниженні їх продуктивності.

Характерною ознакою пероноспорозних плям на листках при обох типах ураження є те, що з верхнього боку вони хлоротичні, світло-зелені, а з нижнього боку на них утворюється добре помітний світло-сірий борошнистий наліт спороношення гриба, що складається з конідієносців з конідіями (зооспорангіями). На сім'ядольних листках борошнистий наліт проявляється з верхнього та нижнього боку. Конідії одноклітинні, безбарвні, яйцевидні; при +10...+22°С і наявності краплиннорідкої вологи вони утворюють зооспори.

Розвиток хвороби.Збудник несправжньої борошнистої роси є облігатним паразитом і розвивається тільки на живих рослинах. Нині в світі відомо 12 його фізіологічних рас, які відрізняються за здатністю уражати різні генотипи соняшника. Первинне ураження рослин відбувається внаслідок проникнення гриба при проростанні зооспор в кореневу систему проростків через кореневі волоски при температурі не вище +15°С та достатній кількості опадів, що забезпечують в ґрунті наявність вільної вологи протягом кількох годин. Далі гриб розвивається всередині рослини міжклітинно, піднімається за точкою росту вгору до надземних органів (дифузне ураження). Критичним періодом для цього є фаза від проростання насіння до першої пари справжніх листків. Хвороба добре проявляється лише при наявності крапельно рідкої вологи в період від 3 до15 днів після посіву. Конідієносці на поверхню листків виходять через продихи.

Вторинне ураження можливе тільки за умови високої вологості повітря в період вегетації рослин і здійснюється шляхом переносу зооспор, які в масі утворюються на уражених рослинах, дощем, вітром, комахами і стічними водами на великі відстані. Зооспори проникають в здорові рослини через продихи листків, спричинюючи локальне (місцеве) ураження.

Розвитку і поширенню хвороби сприяють: прохолодна і дощова погода після сівби та у другій половині літа; скорочення періоду ротації соняшника в сівозміні (менше 8 років); порушення агротехнічних правил обробітку ґрунту; посів не протруєним насінням.

Джерела інфекції. За умов, які обмежують розвиток гриба (посуха, відхилення температури від оптимальної, дефіцит живлення) патоген утворює іншу форму спор - ооспори, які зимують в ураженому насінні, післязбиральних рослинних рештках та ґрунті, де вони накопичуються у великій кількості і зберігають життєздатність до 7-8 років. Навесні при сприятливих умовах вони утворюють зооспори, що заражують сходи соняшника.

Заходи захисту. Впрошування стійких сортів, сівба ретельно очищеним, відсортованим і протруєним насінням (Альфа-Стандарт), знищення падалиці, що є резерватором інфекції, вирощування соняшнику в сівозміні з поверненням на те саме поле не раніше як через 8 років, дотримання просторової ізоляції (не менше 1000 м) посівів соняшнику від полів, де його вирощували у попередні роки.

© 2013 ТОВ «Альфа Хімгруп»
Создание сайта — Webvision
Адреса:
вул. Горького, 172А, 10-й пов., Київ, 03680
Електронна пошта:
Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на alfachem.com.ua

З 7 жовтня 2016 року
розпочав роботу новий веб-ресурс
компанії ALFA Smart Agro
Ласкаво просимо!

Перейти до нового сайту